четвер, 21 листопада 2013 р.

"Розіп’ята душа на хресті всевишньої печалі"

        Наша країна – це мелодійна мова і сумна пісня. Сумна, бо багато довелося пережити народові, але не втрачали і не втрачають оптимізму справжні сини і дочки України. Сталінські репресії та голодомор важким тягарем лягли на плечі народу.
         Цього року виповнюються 80-ті роковини Голодомору 1932 – 933 р.р. 80 років тому мільйони наших предків було замордованих Голодом. Вбивали повільно, щоб вичавить з нашого народу пам'ять про себе – про свою волелюбність та нескореність, про свою єдність та ідентичність – вбивали нас сьогоднішніх, вбивали нас майбутніх! Вбивали в нас українців!
         Про це йшла мова на уроці пам’яті «розп’ята душа на хресті всевишньої печалі» в бібліотеці-філії №5 КЗ «Луцької міської ЦБС».

         Україна вже 22 роки є незалежною державою, але ще й досі ідейні нащадки винуватців Голодомору заперечують або навіть виправдовують його. Ні вони прагнули і прагнуть позбавити нас пам’яті, позбавити права мати свою державу і взагалі народом. Про це розповіла бібліотекар І категорії Лілія Савонік. 

Користувачі філії, Бандура Марія і Павлік Ігор – ведучі заходу повели присутніх в ті 30-роки, де відбулися жахіття того часу. З хвилюванням читали вірші про голодомор Ткаченко А., Грабець Н., Музиченко Д., Камулл К., Вівчарук С., Савонюк В.  – учні 5-А, 5 – Б класів.




         Фрагменти документального фільму «Голод 32 – 33 років» за мотивами твору В. Барки «Жовтий князь» діти дивились із сльозами на очах.

         Про те, що ми мусимо зберегти пам'ять про Голодомор і у 80-і його роковини голосно заявити всьому світові про незмірний злочин проти нашого народу. Це наш обов’язок перед предками. Це наш обов’язок перед нащадками, аби вони мали право народитися вільними, народитися українцями, підсумували захід вчителі ЛНВК ЗОШ І-ІІІ ст. №22 – ліцею Павлік Валентина Іванівна та Демченко Галина Віталіївна.


         Присутні заходу переглянули виставку літератури пам’яті жертв Голодомору.

четвер, 14 листопада 2013 р.

Вічна тема – «Поезія і кохання».

Вічна тема – «Поезія і кохання».
Якби спитати людину, чи згодна вона прожити, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. Кожен мріє про красиве кохання, романтичне, єдине і повторне.
          З приходом кохання життя набуває сенсу, повноти, з людиною відбуваються метаморфози: вона співає, хоче слухати поезію, починає малювати, писати твори, музику, починає по-іншому бачити небо, квіти, зелень.
          Коли душа співає, коли радієш сонцю, дню, навіть краплині дощовій. Це відвідала вас любов, кохання. І десь бродить чи то поруч, чи на сусідній вулиці він чи вона – ваш єдиний чи єдина.
          Хто ж дасть вичерпне пояснення? Краще за всіх виграють ці почуття у поетів, майстрів слова. Вони всі пережили це прекрасне почуття і особливо трепетно і тонко вилили їх на папір.
          Про це надзвичайне почуття, якого не купиш ні за які гроші, яке або є, або його немає і примусити себе кохати ніхто не може, йшла мова на поетичній дуелі «Є в коханні будні і свята» між членами літературної студії «Зорі над Стиром» Покотилом Павлом Антоновичем та Васильєвим Олександром Юлійовичем, яка відбулася в бібліотеці-філії №5.








          Присутніми на дуелі були студенти Луцького центру професійно технічної освіти.
          Молодь, затамувавши подих поринула в світ поетичного слова про силу цього надзвичайного почуття.
          Довершені слова поетів примушували  на якусь мить задуматися над важливими цінностями життя і пірнути з головою у дивовижний вир тимчасової ейфорії:
Будем іти ми з тобою тоді
В ніжному вітрі до рання,
Вип’ю я очі твої молоді

Повні туману кохання…

понеділок, 11 листопада 2013 р.

Співпраця зі школою

        11 листопада знагоди дня писемності ми спільно з учнями 1 - Б класу НВК №26 провели бібліотечній урок, на якому діти познайомилися з дитячою письменницею Наталією Бугай. Яка розповіла про написання своєї книги "Сім веселих кольорів" та зачитала вірші з неї.



          Діти теж підготували сюрприз і вивчили її віршики.



      На закінчення письменниця загадала діткам загадки та подарували книги з своїм автографом, та прослухали "Колискову для метелика".






четвер, 7 листопада 2013 р.

«Бережімо і шануймо нашу рідну мову»

Коли забув ти рідну  мову,
Яка б та мова не була –
Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе дотла.

                                             Дмитро Білоус
«Бережімо і шануймо нашу рідну мову» - під такою назвою відбулося свято української писемності і мови у бібліотеці-філії № 5 КЗ «Луцька міська ЦБС» для учнів 5-х класів ЛНВК №22 – ліцею.
Носієм національної духовності народу є мова – одна з багатьох див, створених людьми. Наші предки залишили нам у спадок найбільше, найсвятіше і найдорожче багатство – СЛОВО. Оте калинове і джерельне рідне слово, яке протягом століть передавалося від батька до дітей як вічний оберіг національної культури, історії та духовності.
Про красу і милозвучність української мови, яка зачаровує кожного, хто її почує розповіла волинська дитяча поетеса Наталія Бугай, яка вперше відкрила для юних читачів збірку віршів і дитячих пісень «Ой котилось колесо», «Дитинство нам ніколи не забуть», які видані разом з Галиною Васіною. Доповненням до виступу автора прозвучала «Колискова для метелика» на музику Любові Мілевич.





Школярі читали вірші про Україну, чарівність і неповторність української мови.


Працівники філії разом з бібліотекарями ЗОШ №22- ліцею продовжили свято мандрівкою в країну «Мовляндію» , де діти прийняли участь в іграх: «Переговори сусіда», «Закінчи прислів’я», «Відгадай загадку», «Гуморина для Мартина», «Склади слово».


Юні читачі ознайомилися з книжковою виставкою «Наша мова калинова», де представлена «Молитва за рідну мову» література як народжується слово, про сучасну українську мову, уроки рідного слова волинських авторів.



На згадку про свято діти одержали книгу «Сім веселих кольорів» Наталії Бугай з автографом.