Народознавчий БіБлІоМіКС"У звичаях, традиціях, обрядах, живе народу праведна душа"

 

 

Не маємо права забути.

     Під такою назвою в бібліотеці-філії №5 «КЗ «Луцька міська ЦБС» для учнівської молоді Луцького центру професійно-технічної освіти відбулася година пам`яті.

     Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.

     Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня... Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.

Реальні цифри загиблих замовчувалися, що підтверджується наданим владою розпорядженням не реєструвати смерть дітей у віці до одного року. Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору. У зв'язку з цим, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не було зафіксовано.

      За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-1933 років виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення населення України, якою скористався тоталітарний комуністичний режим.

     Студенти Луцького центру ПТО переглянули представлену літературу на книжковій виставці «УКРАЇНА пам`ятає, СВІТ визнає», були вражені подіями тих років.

 

Бібліотека-філія №5

         Україна пам`ятає, світ визнає

        Голодомор українців 1932-33рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства.  Правда про голод, якою вона б не була страхітливою, потрібна не лише  тим, хто пережив його , а й молодому поколінню. Ми не маємо права забути великої  трагедії  однієї з найчисленніших європейських  націй , яка втратила у мирний час мільйони своїх дочок і синів. Знищено за те, що вони мирно жили, ростили хліб і своє майбутнє на щедрій , дарованій Богом землі.

     Про наше трагічне минуле, про душевну доброту західників, які давали прилисток, допомагали голодуючим ,  учнівська молодь та користувачі поважного віку  слухали на уроці пам`яті жертв Голодомору «Гірка правда про ГОЛОДОМОР» та переглядали  представлену літературу.

    Ми маємо право «згадати», щоб ніколи не забувати, через пам`ять своїх батьків і дідів, родичів , далеких і  близьких. Віримо, що наш урок допоможе осмислити, що Великий Український Голодомор  не був результатом рішення однієї людини, а це було виконання наказів тисячі «апаратників».

 

«Мовні родзинки для кожної дитини»

На мовну галявину до бібліотеки-філії №5 заглянули читайлики, які вивчають, люблять і шанують рідну мову.

Для українських дітей рідна мова має стати невимушеною, природною мовою для повсякденного спілкування і піднесення думок.

В книгах, представлених на книжковій виставці – логопедичні тексти та вірші доступні та цікаві за змістом.

Дуже вподобали юні користувачі книгу віршів по лексикології нашої землячки Євгенії Назарук. В книзі «Веселкові барви слова» дітвора потрапляє в царину мами Мови, де живуть усілякі Слова – власне українські і іншомовні, активні й пасивні, загальновживані й стилістично забарвлені.

Граючись та сміючись, розвиваючи фантазію та використовуючи перекладні завдання читайлики поринули в світ рідної мови.