« Писанка для внука»

    В бібліотеці-філії №5 КЗ «Луцька міська ЦБС» відбулася година творчості для користувачів книгозбірні-ветеранів Луцької міської громадської ветеранської організації «Спілки в`язнів – жертв нацизму»(керівник Валентина Лазарук).

     Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину, коли людина була неподільною з природою. Прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. Так виникла писанка – символ нового життя, воскресіння Бога, і відображення природи. Відтоді кожне творіння писанки, - ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну, - про це розповів майстер народного ремесла Андрій Бондарук з «Історичного музею» с. Княгининок.

   Писання писанок – дуже цікаве заняття, воно не лише виховує в собі художника, майстра, творця, а й дає урок добра і любові. Для нас це більш подібне на казку. А ось наші предки справді свято вірили в силу писанки. За їхнім уявленням, маленьке розписане яєчко було здатне приносити удачу, оберігати від зла. Писанки, видуті і нанизані на нитку, вішали під образами, щоб у хаті панувала злагода і були всі здорові, - розповіла майстер народного ремесла  Ірина Бондарук.

   Помолившись, забувши всі незгоди, пробачивши образи, покинувши погані думки, свідомість здатна відчути і творити.  І почав працювати писачок в жіночих руках від душі.  Кожна майстриня чаклувала над своєю писанкою, вкладаючи в свою роботу найкращі побажання своїм рідним, дітям, онукам .

      При мерехтінні свічі, запаху воску,  маленьке біле яєчко перевтілилося в Яйце-Райце.

   Добре попрацювавши над  писанками , можна  і попити духмяного чаю, яким пригостили  працівники бібліотеки.