Той чорний квітень не забути нам повік

Чорних дат у людства є немало

Кожна з них – це міна під прогрес.

Найстрашніше,що усіх спіткало –

Вибух на Чорнобильській АЕС.

«Той чорний квітень не забути нам повік»

         Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів.

         26 квітня 1986 року почався відлік Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом невідомої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління. Про це велась мова на годині-застереження яка відбулась в бібліотеці-філії №5 КЗ «Луцька міська ЦБС» для студентів Луцького центру професійно-технічної освіти.

         На захід запрошені Анатолій Лучко – який очолює обласний осередок Всеукраїнської Чорнобильської Спілки інвалідів МВС України, Федір Рузак – заступник голови обласної «Спілки Чорнобиль», ліквідаторів – Ярослав Плита та Володимир Катеринюк, які розповіли, як ризикуючи своїм здоров’ям і життям брали участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

         Доповнили розповідь ліквідаторів читці-студенти Луцького центру ПТО про трагедію, яка ввійшла в історію, в усі хроніки людства як незвичайна рана на тілі України: Козючко Марія, Гулюк Олена.

         Присутні переглянули персональну виставку фотографій Анатолія Петровича Лучка та книжкову виставку «Гірчить Чорнобиль крізь роки гірчить».