Чорнобиль – це набат і біль

    Година пам`яті  відбулася в бібліотеці-філії №5  на передодні  32 річниці трагедії на Чорнобильській АЕС , яка ввійшла в історію, в усі хронічки людства як невигойна рана на тілі України.

  На зустріч з користувачами філії ,  учнівською  молоддю Луцького центру  професійно-технічної освіти  завітав   учасник ліквідації аварії на ЧАЕС   Лучко Анатолій Петрович та , який розповів про те, що в даний час на Волині проживає 138628 осіб чорнобильців і  ще зараз болючою раною на тлі планети ятрить Чорнобиль.  Спустошені села та міста, загиблі ліквідатори, скалічені долі, зранене довкілля, десятки тисяч хворих. Немає, мабуть, в Україні такого місця, яке не було б пов`язане з Чорнобилем.  Нікого не залишили байдужим  спогади про те, що  комусь довелося  стати в ряд тих, хто ліквідовував наслідки аварії, комусь – рятувати життя і здоров`я потерпілих, інші допомагали і матеріально, і морально.

   Серце стискається від болю, коли прочитала свої вірші  про Чорнобиль волинська поетеса,  член Національної Спілки письменників України Тетяна Яков`юк   та слухач літературно-мистецької студії « Зорі над Стиром» Володимир Ткачук.

       Присутні переглянули книжкову виставку « Поріс чорнобилем Чорнобиль – бідою нашою поріс».